Шведські дослідники провели одне з найбільших досліджень, орієнтованих на розуміння процесів старіння. У рамках цієї роботи вони виявили конкретні біомаркери, характерні довгожителям. Про це повідомляє "GeroScience".

На відміну від попередніх досліджень, які часто обмежувалися маленькими вибірками та зосереджувалися на певних групах довгожителів, шведські вчені, очолювані Шунсуке Муратом, підійшли до цього питання більш систематично та масштабно.

Дослідження включило близько 44 тисяч шведів із різними способами життя. Учасники дослідження, віком від 64 до 99 років, пройшли комплексне медичне обстеження, яке тривало 35 років. За цей період 2,7% учасників, тобто 1224 особи, дожили до 100 років, причому 85% із них були жінками.

Основний акцент дослідження було зроблено на аналізі крові учасників та на 12 біомаркерах, які вже раніше пов'язувалися з процесами старіння та передчасною смертю. Серед цих біомаркерів була сечова кислота, яка асоціювалася із запаленням і є продуктом обміну речовин, пов'язаним із перетравленням певних продуктів.

Дослідники також розглянули маркери, пов'язані з метаболічним статусом, рівнем холестерину та глюкози в крові, які корелюють з роботою печінки (аланінамінотрансфераза та аспартатамінотрансфераза - АЛТ та АСТ), креатиніном, пов'язаним з функцією нирок, іферином, залозами, феритином.

З'ясувалося, що довгожителі зазвичай мають нижчі рівні глюкози, креатиніну та сечової кислоти, починаючи з 60 років. Попри те, що середні значення багатьох біомаркерів у довгожителів та звичайних людей значно не відрізнялися, дуже високі чи низькі значення рідко зустрічалися.

Цікаво, що найнижчі шанси на сторічне життя мали ті, хто мав дуже низькі рівні загального холестерину та заліза. З іншого боку, люди з підвищеними рівнями глюкози, креатиніну, сечової кислоти та показники функції печінки також мали менші шанси дожити до 100 років.

Вчені дійшли висновку, що харчування та споживання алкоголю таки впливають на довголіття. Отже, відстеження біомаркерів, що визначають роботу нирок та печінки, а також рівень глюкози та сечової кислоти, особливо в міру старіння, може бути важливим у підтримці психічного стану та продовженні життя.

Раніше "Стіна" інформувала, як часто можна пити чай.

Нагадуємо, який чай найкраще допомагає у період простудних захворювань.