Верховний Суд України з’ясував суть прямого наміру при ухиленні від призову на військову службу. Це стало зрозумілим після розгляду конкретної справи. Відповідно до повідомлення від Судово-юридичної газети, опублікованого в суботу, 20 квітня, Верховний Суд розглянув справу, в якій засуджений чоловік стверджував, що суди не розглянули суб'єктивну сторону йому злочину, що інкримінується. Зокрема відсутність у нього прямого наміру ухилитися від призову на військову службу.
Проте факт неотримання повістки про заклик на військову службу до проходження медичного огляду не надає військовозобов'язаному права не з'являтися на військову частину у зв'язку з мобілізацією. Про це зазначив Касаційний кримінальний суд у своїй ухвалі.
Вироком місцевого суду чоловіка засудили до ухилення від призову на військову службу до покарання у вигляді позбавлення волі на 4 роки. Апеляційний суд залишив вирок без змін.
Чоловік, перебуваючи на військовому обліку в ТЦК, отримав під розписку повістку про його виклик для проведення призову з мобілізації та відправки до військової частини, але не з'явився на виклик.
У касаційній скарзі адвокат просив закрити кримінальне провадження через відсутність кримінального правопорушення. Засуджений зазначив, що судами не було досліджено суб'єктивну сторону йому інкримінованого порушення, зокрема відсутність у нього прямого наміру ухилитися від призову на військову службу.
Він вважав, що суди проігнорували його доводи про порушення процедури при врученні йому повістки, а також те, що повістку йому було вручено достроково, до проходження ВЛК і при цьому в ній неправомірно вже було вказано номер військової частини.
Як зазначив Верховний Суд, той факт, що чоловік ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, підтверджується наданими в суді свідченнями свідків, а також даними з довідки про те, що його взято на облік як внутрішньо переміщену особу. З даних випливає, що засудженого за результатами проходження медичного огляду медичною комісією визнано придатним до військової служби за станом здоров'я.
Верховний Суд зазначив, що стаття 336 КК передбачає ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на заклик осіб з-поміж резервістів у особливий період.
"Твердження захисника про те, що звинувачення в акті та формулювання підозри не співпадають, що є порушенням права на захист - не мають підстав", - зазначено у рішенні Верховного Суду.
Щодо тверджень засудженого про відсутність у його діях наміру на вчинення кримінального правопорушення, було визначено, що дане кримінальне правопорушення передбачає лише прямий умисел.
Суди попередніх інстанцій встановили, що чоловік, перебуваючи на військовому обліку, усвідомлював протиправний характер своїх дій, знаючи та розуміючи, що йому потрібно з'явитися для проходження військової служби у зв'язку з мобілізацією, і без поважних причин не з'явився на виклик. Зазначене свідчило про наявність наміру уникнути самого призову з мобілізації.
Не знайшли свого підтвердження та доводи засудженого про порушення процедури вручення йому повістки. Верховний суд перевірив суди попередніх інстанцій та доводи засудженого. З урахуванням викладеного Верховний Суд залишив касаційні скарги засудженого та його захисника без задоволення, а судові рішення – без змін.
Раніше ми писали про те, чим обернеться мобілізація для водіїв.
Також ми писали, що з'явилися деталі мобілізації студентів в Україні та умов виїзду за кордон.
