Великдень для українців завжди був одним із найголовніших релігійних свят у році. Це перехідне свято, тобто його дата щороку змінюється.
Та варто зазначити, що перехід ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар жодним чином не вплинув на святкування Великодня. Адже православні християни вираховують дату Світлого Христового Воскресіння іншим способом, аніж католики.
Тому 2024 року християни східного обряду в Україні святкуватимуть Великдень 5 травня, а християни західного обряду вже відсвяткували 31 березня.
Історія свята
На території України святкувати Великдень як Воскресіння Ісуса почали ще наприкінці першого тисячоліття – із запровадженням християнства. Це свято збігалося в часі із весняним рівноденням і теж символізувало відродження життя і надій. З роками Великдень став частиною нашої культури, замінивши давні звичаї та адаптувавши місцеві обряди й атрибутику.
Ісус Христос, за біблійним сюжетом, воскрес рано-вранці і Воскресіння супроводжувалося великим землетрусом – янгол небесний відвалив камінь від дверей гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Діва Марія, мати Якова та Соломія прийшли до гробу з пахучими оліями, аби за звичаєм намастити ними тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожню труну. Тоді схвильованим жінкам з'явився янгол і сповістив про Воскресіння Господнє.
Традиції свята
Перед Великоднем віряни щорічно дотримуються тривалого й доволі суворого посту. Це допомагає духовно та тілесно очиститися, щоб відсвяткувати велике свято без гріха. Цей піст називається Великим і триває 50 днів.
Тому 2024 року він розпочався 18 березня і закінчиться 4 травня - напередодні самого Великодня. Останній тиждень посту, який вважається найсуворішим, називають Страсною седмицею.
У це велике світле свято віряни йдуть до церкви на всеношну службу, де освячують паски, фарбовані яйця (крашанки, писанки), м'ясо та інші частування, які потім стоятимуть на святковому столі.
На Великдень заведено вітати одне одного фразою «Христос Воскрес!», та на яку відповідати «Воістину Воскрес!».
Вся родина збирається за святковим столом і обов'язково «міряється силою» шляхом розбивання крашанок. Той, чия крашанка розіб'є всі інші, вважається найсильнішим. Крім варених яєць, на святковому столі обов'язково стоїть холодець, домашні ковбаси, гусак, сало, пироги з різними начинками, а також паска — солодка випічка з родзинками.
Заборони свята
Це велике церковне свято, а тому заборонено займатися важкою фізичною працею. Не варто також проводити генеральне прибирання в оселі. А ще, не можна ходити похмурим, сумувати, лаятися чи лихословити.
Якщо у світле Свято Христового Воскресіння у вас попросили милостиню, в жодному разі не відмовляйте. Інакше на вас цілий рік чекатимуть проблеми й невдачі.
Раніше, портал «Стіна» писав, як краще вдягнутися на Великдень.
Також, ми повідомляли, якою буде погода на Великдень!
І нагадуємо, як приготувати натуральні барвники для покраски яєць до Великодня!
